Операція Nuss: шляхи зменшення частоти післяопераційних ускладнень, інтенсивності та тривалості післяопераційного больового синдрому

Автор(и)

  • В.Р. Заремба КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна
  • О.А. Данилов Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/PS.2021.70.12

Ключові слова:

операція Nuss, лійкоподібна деформація грудної клітки, післяопераційні ускладнення, післяопераційний больовий синдром, інтраопераційна елевація грудини, талреп, фіксація пластини, торакоскопія

Анотація

Лійкоподібна деформація грудної клітки (ЛДГК) – найчастіша вада розвитку передньої грудної стінки, що в багатьох випадках призводить до кардіореспіраторних порушень і психологічних проблем. Незаперечним прогресом в її лікуванні є операція Nuss, яка вважається «золотим стандартом». Водночас таке операційне втручання та його модифікації несуть потенційні ризики тяжких післяопераційних та інтраопераційних ускладнень.

Мета – проаналізувати існуючі варіанти операції Nuss, розробити власну модифікацію такого хірургічного втручання для нівелювання інтраопераційних ризиків, зниження рівня післяопераційних ускладнень, мінімізації післяопераційного больового синдрому.

Матеріали та методи. Авторами у 2018–2019 рр. прооперовано 34 пацієнтів із ЛДГК (виконано операцію Nuss у власній модифікації) із ІІ та ІІІ ступенями деформації. Проаналізовано післяопераційні ускладнення, рівень післяопераційного больового синдрому за шкалою NRSP до 3 місяців після операції; тривалість втручань, об’єм інтраопераційної кровотечі. Особливостями запропонованої модифікації операції є: 1) використання монолітної Т-подібної титанової пластини зі знімним стабілізатором; 2) формування тунелю суворо під м’язами; 3) жорстка підокісна фіксація стабілізаторів пластини до двох ребер із кожного боку; 4) використання пластин різної ширини для різних вікових категорій; 5) як пристрій для поетапного дозованого інтраопераційного підйому грудини застосовується талреп; 6) робочий порт вводиться через правий основний доступ і правий субпекторальний тунель; 7) корекція асиметричних форм деформації проводиться за рахунок асиметричної жорсткої фіксації стабілізаторів і тракції грудини кількома лігатурами.

Результати. Запропонована модифікація операції Nuss зменшує інтра- та післяопераційні ризики: зареєстровано одне післяопераційне ускладнення (2,9%), спосіб фіксації пластини дає змогу уникнути ризиків прорізування, зміщення та розвороту пластини (не зареєстровано жодного випадку), значно зменшує післяопераційний больовий синдром і запобігає його хронізації. У всіх випадках корекції асиметричних форм деформації досягнуто позитивних естетичних результатів зі імплантацією однієї фіксуючої пластини.

Висновки. Поетапна тракція грудини до положення помірної гіперкорекції нівелює ризик маніпуляцій у загрудинному просторі; субокісна фіксація пластини до двох ребер із кожного боку гарантує надійну фіксацію пластини без ризику її зміщення та розвороту. Менші товщина та ширина пластини; фіксація її як арочної конструкції зменшують травмування міжреберних судинно-нервових пучків та ребер і знижують ступінь післяопераційного болю. Ввведення робочого порту через точку виходу пластини з правої плевральної порожнини полегшує та убезпечує маніпуляції в межистінні за умови достатньої елевації грудини. За використання запропонованої модифікації в більшості випадків достатньо встановити одну коригувальну пластину.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Посилання

Albokrinov AA, Myhal II, Fesenko UA, Kuzyk AS, Dvorakevych AO. (2016). Chastota vynyknennia khronichnoho boliu pislia korektsii liikopodibnoi deformatsii hrudnoi klitky za Nuss u ditei. Khirurhiia dytiachoho viku. 12: 50–51.

Colombani P. (2010). Pectus repair at J. Hospital. Pediatric Chest Wall Deformities Concepts and Conformities. Addobe connect.

De Campos JRN, Tedde ML. (2016). Management of deep pectus excavatum (DPE). Ann Cardiothorac Surg. 5(05): 476-484. https://doi.org/10.21037/acs.2016.09.02; PMid:27747181 PMCid:PMC5056944

Dore M, Junco PT. (2018). Nuss Procedure for a Patient with Negative Haller Index. European Journal of Pediatric Surgery Reports. 6 (1): 18-22. https://doi.org/10.1055/s-0038-1623537; PMid:29473012 PMCid:PMC5820059

Haecker FM, Mayr J. (2006). The vacuum bell for treatment of pectus excavatum: an alternative to surgical correction Eur J Cardiothorac Surg. 29: 557-561. https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2006.01.025; PMid:16473516

Hebra A, Kelly RE, Ferro MM, Yuksel M, Campos JRM, Nuss D. (2018, Apr). Life-threatening complications and mortality of minimally invasive pectus surgery. J Pediatr Surg. 53 (4): 728-732. Epub 2017 Jul 31. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.07.020; PMid:28822540

Holcomb G. (2010). Pectus excavatum the KC experience. Pediatric Chest Wall Deformities Concepts and Conformities. Addobe connect.

Hyung JP, Kyung SK. (2016, Sep). The sandwich technique for repair of pectus carinatum and excavatum/carinatum complex Ann Cardiothorac Surg. 5 (5): 434-439. https://doi.org/10.21037/acs.2016.08.04; PMid:27747176 PMCid:PMC5056943

Kelly REJr, Lawson ML, Paidas CN, Hruban RH. (2005). Pectus excavatum in a 112-year autopsy series: anatomic findings and the effect on survival. J Pediatr Surg. 40: 1275-1278. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.05.010; PMid:16080931

Kelly REJr, Shamberger RC, Mellins RB, Mitchell KK, Lawson ML, Oldham K et al. (2007). Prospective multicenter study of surgical correction of pectus excavatum: design, perioperative complications, pain, and baseline pulmonary function facilitated by internet-based data collection. J Am Coll Surg. 205: 205-216. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2007.03.027; PMid:17660066

Kryvchenia DIu. (2014). Liikopodibna deformatsiia hrudnoi klitky. Poperechne sichennia perednoi plastynky hrudyny yak dopovnennia do miniinvazyvnoi korektsii za metodom Nussa. Arkhiv klinichnoi medytsyny. 2: 64-65.

Kubiak R, Habelt S, Hammer J, Hacker FM, Mayr J, Bielek J. (2007). Pulmonary function following completion of Minimally Invasive Repair for Pectus Excavatum (MIRPE), Eur J Pediatr Surg. 17: 255-260. https://doi.org/10.1055/s-2007-965060; PMid:17806022

Nuss D. (2010). Indication of pectus repair. Pediatric Chest Wall Deformities Concepts and Conformities. Addobe connect.https://doi.org/10.1016/B978-1-4160-6127-4.00020-3

Nuss D, Kelly RE. (2014). The minimally invasive repair of pectus excavatum. Oper Tech Thorac Cardiovasc Surg. 19 (03): 324-347. https://doi.org/10.1053/j.optechstcvs.2014.10.003

Ovechkin AM. (2016). Hronicheskiy posleoperatsionnyiy bolevoy sindrom - podvodnyiy kamen sovremennoy hirurgii. Regionarnaya anesteziya i lechenie ostroy boli. 10 (1): 5-18.

Park HJ, Chung WJ, Lee IS. (2008). Mechanism of bar displacement and corresponding bar fixation techniques in minimally invasive repair of pectus excavatum. J. Pediatr. Surg. 43(1): 74-78. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.09.022; PMid:18206459

Park HJ, Kim KS, Moon YK, Lee S. (2015). The bridge technique for pectus bar fixation: a method to make the bar un-rotatable. J Pediatr Surg. 50 (08): 1320-1322. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.12.001; PMid:25783318

Park HJ, Sung SW, Park JK. (2012). How early can we repair pectus excavatum: the earlier the better? Eur. J. Cardiothorac. Surg. 42 (4): 667-672. https://doi.org/10.1093/ejcts/ezs130; PMid:22518034

Pilegaard HK, Licht PB. (2008). Early results following the Nuss operation for pectus excavatum-a single-institution experience of 383 patients. Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. 7 (1): 54-57. https://doi.org/10.1510/icvts.2007.160937; PMid:17951271

Puri V. (2015). Making the Nuss repair safer: use of a vacuum bell device. J Thorac Cardiovasc Surg. 150 (05): 1374-1375. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2015.08.086; PMid:26395049

Razumovskiy AYu, Alhasov AB, Mitupov ZB, Dalakyan DN, Saveleva MS. (2017). Analiz perioperatsionnyih oslozhneniy pri korrektsii voronkoobraznoy deformatsii grudnoy kletki po modifitsirovannoy metodike Nassa. Detskaya hirurgiya. 21 (5): 251-257.

Ribas J, Campos de M, Tedde ML. (2016). Management of deep pectus excavatum (DPE) Ann Cardiothorac Surg. 5 (5): 476-484. https://doi.org/10.21037/acs.2016.09.02; PMid:27747181 PMCid:PMC5056944

Schaarschmidt K. (2011). Modified Nuss «Berlin Technique». J Pediatr. 40 (9): 1407-1410. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.05.039; PMid:16150341

Zallen GS, Glick PL. (2004). Miniature access pectus excavatum repair: Lessons we have learned. J. Pediatr. Surg. 39: 685-689. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.01.046; PMid:15137000

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-13

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження. Торакальна хірургія