Анестезіологічне забезпечення видалення корегуючої пластини після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за Nuss

Автор(и)

  • I.I. Myhal Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.30

Ключові слова:

анестезія, паравертебральна блокада, лійкоподібна деформація грудної клітки, операція Nuss, видалення пластини

Анотація

Актуальність. У літературі мало даних стосовно анестезіологічного забезпечення видалення корегуючої пластини після операції за Nuss.

Мета дослідження – аналіз анестезіологічного забезпечення процедури видалення корегуючої пластини після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) за Nuss.

Матеріали і методи. До проспективного рандомізованого дослідження включено 24 підлітки, які переносили операцію видалення корегуючої пластини після корекції ЛДГК за Nuss в умовах загальної анестезії з інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легенів. За аналгетичним компонентом анестезії дітей рандомізовано в дві групи: в групі PVA (n=14) аналгезію забезпечували двобічною паравертебральною анестезією, та в групі G (n=10) для аналгезії інтраопераційно застосовували фентаніл, а після операції – системну аналгезію кетопрофеном. Внутрішньовенна індукція: пропофол 2–3 мг/кг, фентаніл 3–4 мкг/кг, релаксація – атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримання анестезії: пропофол 6–10 мг/кг/год, при необхідності болюси фентанілу 2 мкг/кг. Реєструвались такі параметри: артеріальний тиск систолічний (АТсист), діастолічний (АТд), середній (АТсер), частоту серцевих скорочень (ЧСС), інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ).

Результати. Зміни АТ та ЧСС впродовж операції та анестезії порівняно з вихідним рівнем були статистично значними (р<0,05), але клінічно показники гемодинаміки були компенсованими. Зниження АТ та ЧСС протягом операції були більш виразними в групі PVA. Загалом анестезіологічне забезпечення в обох групах було цілком адекватним, судячи з гемодинамічного профілю пацієнтів. Пацієнти в групі паравертебральної анестезії не потребували додаткового введення фентанілу після першої дози в індукції наркозу, тоді як пацієнтам групи загальної анестезії фентаніл додатково вводився в середньому в дозі 200 мкг. Після операції інтенсивність болю за ВАШ у групі G була значно вищою, ніж в групі PVA: одразу після прокидання від наркозу та екстубації трахеї в групі PVA – 0 (0–1), в групі G – 3 (2–4) (U=1,5; р=0,000002); ввечері в день операції в групі PVA – 1 (0–1); в групі G – 3 (2–3) (U=6,0; р=0,000031); наступного ранку в групі PVA – 0 (0–0); в групі G – 1,5 (1–2) (U=12,0; р=0,00027) см за ВАШ. Не було жодного випадку, коли інтенсивність болю перевищувала 3 см за ВАШ, тобто усі пацієнти були адекватно знеболені.

Висновки. Білатеральна паравертебральна анестезія забезпечує більш адекватну аналгезію порівняно із загальною анестезією та системним знеболенням у періопераційному періоді при видаленні корегуючої пластини після корекції ЛДГК за Nuss.

Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом установи. На проведення дослідження було отримано інформовану згоду батьків та дітей.

 

Посилання

A1. Bilgi Z, Ermerak NO, Cetinkaya C, Lacin T, Yuksel M. (2017). Risk of serious perioperative complications with removal of double bars following the Nuss procedure. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 24(2): 257-259. https://doi.org/10.1093/icvts/ivw322; PMid:27798060

Bouchard S, Hong AR, Gilchrist BF, Kuenzler KA. (2009). Catastrophic cardiac injuries encountered during the minimally invasive repair of pectus excavatum. Sem Pediatr Surg. 18(2): 66-72. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2009.02.002; PMid:19348994

De Wolf J, Loobuyck V, Brian E, Benhamed L, Wurtz A. (2019). Life-threatening cardiovascular adverse events related to pectus excavatum surgery. Cardiovasc Disord Med. 4(1): 1-7. https://doi.org/10.15761/CDM.1000191

Frawley G, Frawley J, Crameri J. (2016). A review of anesthetic techniques and outcomes following minimally invasive repair of pectus excavatum (Nuss procedure). Paediatr Anaesth. 26(11): 1082-1090. https://doi.org/10.1111/pan.12988; PMid:27510834

Haecker FM, Berberich T, Mayr J, Gambazzi F. (2009). Near-fatal bleeding after transmyocardial ventricle lesion during removal of the pectus bar after the Nuss procedure. J Thorac Cardiovasc Surg. 138: 1240-1241. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2008.07.027; PMid:19660261

Hall Burton DM, Boretsky KR. (2014). A comparison of paravertebral nerve block catheters and thoracic epidural catheters for postoperative analgesia following the Nuss procedure for pectus excavatum repair. Paediatr Anaesth. 24(5): 516-520. https://doi.org/10.1111/pan.12369; PMid:24612096

Hebra A, Calder BW, Lesher A. (2016). Minimally invasive repair of pectus excavatum. J Vis Surg. 2: 73. https://doi.org/10.21037/jovs.2016.03.21; PMid:29078501 PMCid:PMC5637818

Hebra A, Kelly RE, Ferro MM, Yuksel M, Campos JRM, Nuss D. (2018). Life-threatening complications and mortality of minimally invasive pectus surgery. J Pediatr Surg. 53: 728-732. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.07.020; PMid:28822540

Hebra A. (2018). Minor and Major Complications Related to Minimally Invasive Repair of Pectus Excavatum. Eur J Pediatr Surg. 28(4): 320-326. https://doi.org/10.1055/s-0038-1670690; PMid:30227447

Liu W, Kong D, Yu F. Yin B. (2013). A simple technique for pectus bar removal using a modified Nuss procedure. J Pediatr Surg. 48(5): 1137-1141. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.01.052; PMid:23701795

Ning J, Xie Y. (2020). A new type of forceps for stabilizer removal after NUSS procedure, Journal of Pediatric Surgery. 55(6): 1139-1141. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.11.025; PMid:31859044

Notrica DM, McMahon LE, Johnson KN, Velez DA, McGill LC, Jaroszewski DE. (2014). Life-threatening hemorrhage during removal of a Nuss bar associated with sternal erosion. Ann Thorac Surg. 98(3): 1104-1106. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2013.10.097; PMid:25193200

Nuss D, Obermeyer RJ, Kelly RE. (2016). Nuss bar procedure: past, present and future. Ann Cardiothorac Surg. 5(5): 422-433. https://doi.org/10.21037/acs.2016.08.05; PMid:27747175 PMCid:PMC5056934

Patvardhan C, Martinez G. (2016). Anaesthetic considerations for pectus repair surgery. J Vis Surg. 2:76. https://doi.org/10.21037/jovs.2016.02.31; PMid:29078504 PMCid:PMC5638090

Sacco Casamassima MG, Gause C, Goldstein SD, Karim O, Swarup A, McIltrot K, Yang J, Abdullah F, Colombani PM. (2016). Patient satisfaction after minimally invasive repair of pectus excavatum in adults: long-term results of Nuss procedure in adults. Ann Thorac Surg. 101(4): 1338-1345. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2015.09.102; PMid:26794892

Sakakibara K, Kinoshita H, Ando K, Yasuda Y, Mori Y, Fujiwara Y. (2013). Right ventricular perforation due to a stabilizing bar installed for the Nuss procedure. Minerva Anestesiol. 79: 820-821. PMID: 23419344

Shah SB, Hariharan U, Bhargava AK, Darlong LM. (2017). Anesthesia for minimally invasive chest wall reconstructive surgeries: Our experience and review of literature. Saudi J Anaesth. 11(3): 319-326. https://doi.org/10.4103/sja.SJA_13_17; PMid:28757834 PMCid:PMC5516496

Shi R, Xie L, Chen G, Zeng Q, Mo X, Tang J, Zhou H, Zhang D, Ye X, Zhou Z, Tian D, Deng C, Ben X, Qiao G. (2019). Surgical management of pectus excavatum in China: results of a survey amongst members of the Chinese Association of Thoracic Surgeons. Ann Transl Med. 7(9): 202. https://doi.org/10.21037/atm.2019.05.03; PMid:31205920 PMCid:PMC6545319

Varela P, Romanini MV, Asquasciati C, Torre M. (2010). A simple technique for removing the Nuss bar with one stabilizer: the lateral approach. J Laparoendosc Adv Surg Tech A. 20(1): 91-93. https://doi.org/10.1089/lap.2008.0351; PMid:19432531

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження. Торакальна хірургія