Чи безпечний емпіричний підхід до виконання доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей?

Автор(и)

  • V.S. Konoplitskiy Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • R.V. Shavliuk Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.43

Ключові слова:

пілонідальна хвороба, діти, морфометрія, оперативне втручання

Анотація

Мета дослідження: визначити топічну локалізацію структурних складових анального сфінктеру та сформулювати основні постулати формування безпечного анатомічного доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей.

Матеріали і методи. Дослідження було проведено на 10 тілах померлих дітей, що за життя не мали патології крижово-куприкової ділянки та тазу, віком від 12 до 17 років, серед яких 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Препаровано стовпчики м’яких тканин шириною в 1 см й довжиною до 5 см на відстані 1 см від ануса на 12 год.,3 год., 6 год. та 9 год. відповідно до циферблату, в положенні на спині. Після підготовки та фіксації препаратів виконано їх фарбування та виготовлено поперечні зрізи анальних сфінктерів товщиною 5–7 мкм. Проведено аналіз отриманих морфометричних даних.

Результати дослідження. Встановлено, що в осіб підліткового віку, в середньому, площа поперечного перетину пучка м’язових волокон зовнішнього сфінктеру заднього проходу (ЗСЗП) складала від 448±32 мкм2 до 412±24 мкм2, діаметр – 13,02±1,56 мкм, а об’ємна щільність – 96,12±1,34%. Виявлено, що довжина внутрішнього анального сфінктеру майже однакова на різних ділянках і становить 1,3±0,03 на рівні 3-х та 12-ти годин, 1,3±0,07 на рівні 6-ти годин та 1,2±0,03 на рівні 9-ти годин. При дослідженні лінійних розмірів довжини різних порцій зовнішнього анального сфінктеру у визначених місцях біопсії переважають параметри, які визначались на 6-ти годинах, відповідно, 5,7±0,06 см проти 4,3±0,04 см на 3-х годинах, та 12-ти годинах, відповідно 5,1±0,06 см проти 4,3±0,03 см на 9-ти годинах. Товщина ЗСЗП на 6-ти годинах, відповідно 26,7±0,61 мм проти 18,5±0,19 мм на 3-х годинах, (<0,01) та 12-ти годинах, відповідно 23,9±0,33 мм проти 18,4±0,19 мм на 9-ти годинах. Досліджувались діаметри окремих м’язових волокон та жмутків, що вони формують. Встановлено, що середній діаметр м’язового волокна становить 13,7±0,18 мкм, а середній діаметр м’язового жмутка дорівнює 435,9±5,15 мкм.

Висновки. 1. Наявні анатомічні описи анальних сфінктерів потребують у сучасному світі більш ґрунтовного дослідження задля попередження їх травмування під час виконання оперативних втручань. 2. Зовнішній анальний сфінктер має просторову форму триповерхової овальної структури, витягнутої у передньо-задньому напрямку із переважанням каудальної м’язової порції. 3. При виконанні радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей за cleft-lift методикою необхідно завершувати край оперативного доступу на відстані не ближче, ніж за 3,0 см до краю анального сфінктеру.

Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.

 

Посилання

Anderson A. (1847). Hair extracted from an ulcer. Boston Med. Surgical Journal. 36(4): 74-76. https://doi.org/10.1056/NEJM184702240360402

Bascom J. (1980). Pilonidal disease: origin from follicles of hairs and results of follicle removal as treatment. Surgery. 87(5): 567-572.

Karydakis GE. (1992). Easy and successful treatment of pilonidal sinus after explanation of its causative process. Aust. N Z J Surg. 62(5): 385-389; https://doi.org/10.1111/j.1445-2197.1992.tb07208.x; PMid:1575660

Konoplitskyi V, Shavliuk R, Dmytriiev D, Dmytriiev K, Kyrychenko O, Zaletskyi B, Olkhomiak O. (2019). Pilonidal disease: changes in understanding of etiology, pathogenesis and approach to treatment. Wiadomosci Lekarskie. Warsaw. Poland. 72(8): 1559-1565. https://doi.org/10.36740/WLek201908125; PMid:32012508

Konoplytsky VS, Shavliuk RV, Shavliuk VM. (2019). Pilonidal desease in children. Are all issues of pathogenesis solved? Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk. (3): 68-74. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10549

Poverin GV, Evdokimov AN. (2019). Kistyi kopchika u detey (klinika, diagnostika i hirurgicheskoe lecheniya. Rossiyskiy vestnik detskoy hirurgii, anesteziologii i reanimatologii. 9(2): 105–120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження. Колопроктологія