Використання шкірно-підшкірно-фасціальних ротаційних клаптів на живильній ніжці для закриття поверхневих дефектів у дітей

Автор(и)

  • O. Bodnar ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»
  • S. Sokolnyk ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»
  • L. Vatamanesku ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»
  • R. Randiuk ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»
  • A. Bodnar Чернівецький ліцей №3 медичного спрямування

DOI:

https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.51

Ключові слова:

шкірно-підшкірні-фасціальні клапті, поверхневі дефекти, діти

Анотація

Актуальність. До захворювань, які супроводжуються значними шкірно-підшкірно-фасціальними дефектами під час оперативного втручання у дітей, відносять: пілонідальну кісту (ПК), спинномозкову грижу (СМГ), гангрену Фурньє та рани. Різноманітні методи хірургічного лікування ПК складаються з етапів: видалення кісти та укриття ранової поверхні з накладанням швів або залишення ранової поверхні відкритою. Існуючі способи укриття дефекту при СМГ у дітей не можуть задовільнити хірургів, оскільки супроводжуються значним натягом тканин, що викликає подальші ускладнення. Гангрена Фурньє у дітей досить рідкісне захворювання з великою площею ураження м’яких тканин. Первинна хірургічна обробка ран у дитячому віці потребує індивідуального підходу з обранням вірного способу закриття дефекту.

Мета роботи. Вивчити можливості використання ротації васкуляризованих шкірно-підшкірно-фасциальних клаптів (ШПФК) для хірургічного лікування поверхневих дефектів у дітей.

Матеріали та методи. Проведено аналіз хірургічного лікування поверхневих дефектів у 73 дітей в умовах Міської дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) з ПК (29 дітей); СМГ (20 дітей); ранами обличчя, кінцівок та тулуба (23 дитини); гангреною Фурньє (1 дитина). Проведено порівняння використання традиційних методів лікування та ротаційних способів використання ШПФК. Проаналізовано строки загоєння та післяопераційні ускладнення.

Результати. При використанні традиційних способів лікування ПК ускладнення спостерігалися в 50% випадків, при застосуванні запропонованої пластики ротаційними ШПФК – у 6,67%; при СМГ – в 44,44% та 18,18%, при ранах – в 27,27% та 8,33%, відповідно. Пластична реконструкція при гангрені Фурньє зажила на 40 добу післяопераційного періоду.

Висновок. Застосування шкірно-підшкірно-фасціальної ротаційної пластики клаптями з перфорантними судинами дозволяє зменшити кількість ускладнень після операцій з приводу ПК, СМГ, первинній хірургічній обробці ран, гангрені Фурньє.

Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом установи. На проведення дослідження було отримано інформовану згоду батьків та дітей.

 

Посилання

Bodnar O, Roshka A, Vatamanesku L et al. (2020). Spinal Dysraphism of Lumbosacral Area in Infants: Aspects of Surgical Treatment. J Pediatr Neonatal. 2(1): 1–6.

Bordakov PV, Bordakov VN, Gain YuM, Shakhrai SV, Gain MYu. (2017). Fournier's gangrene: clinic, diagnostics, treat-ment. Wounds and Wound Infections. The Prof. B.M. Kostyuchenok Journal. 4(1): 14-23. https://doi.org/10.17650/2408-9613-2017-4-1-14-23

Cymbalyuk VI, Luzan BN, Tatarchuk MM. (2013). Prichiny povtornyh operacij pri travme nervov verhnih i nizhnih konechnostej. Mezhdunarodnyj nevrologicheskij zhurnal. 4 (58): 11-14.

Duman K, Gırgın M, Harlak A. (2017). Prevalence of sacrococcygeal pilonidal disease in Turkey. Asian Journal of Surgery. 40: 434-437. https://doi.org/10.1016/j.asjsur.2016.04.001; PMid:27188235

Farrell D, Murphy S. (2011). Negative pressure wound therapy for recurrent pilonidal disease: a review of the literature. J Wound Ostomy Continence Nurs. 38: 373-378. https://doi.org/10.1097/WON.0b013e31821e5117; PMid:21606863

Kim JT. (2005). New nomenclature concept of perforator flap. Br J Plast Surg. 58(4): 431-440. https://doi.org/10.1016/j.bjps.2004.12.009; PMid:15897023

Mustafa Kurşat Evrenos, Haldun Onuralp Kamburoğlu, Mehmet Secer, Kadir Cınar, Mehmet Dadacı5, Bilsev İnce. (2017). Clinical Outcomes of Large Meningomyelocele Defect Repair by Bilateral Fasciocutaneous Rotation and Advancement Flaps with Perforators. Turkish Journal of Plastic Surgery. Turk Plastik Rekonstruktif ve Estetik Cerrahi Dergisi. 25(3): 113-119. https://doi.org/10.5152/TurkJPlastSurg.2017.2144

Pini Prato A, Mazzola C, Mattioli G et al. (2018). Preliminary report on endoscopic pilonidal sinus treatment in children: results of a multicentric series. Pediatric Surgery International. 34(6): 687-692. https://doi.org/10.1007/s00383-018-4262-0; PMid:29675752

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження. Загальна хірургія