Методика визначення ступеня радикалізму видалення пігментних невусів шкіри у дітей

Автор(и)

  • V.S. Konoplitskiy Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • O.V. Pasechnyk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • V.V. Motygin Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • Y.Ye. Korobk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • O.V. Tertyshna Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.57

Ключові слова:

діти, хірургічне лікування, невуси, шкіра, первинна пухлина

Анотація

Невуси – доброякісні пухлини меланоцитарного генезу. Вроджені меланоцитарні невуси виявляються при народженні або безпосередньо після народження дитини (1% малюків). Невусні клітини простих невусів можуть розповсюджуватись в глибокі відділи дерми. Тому при звичайному методі видалення іноді продовжується ріст неповністю видалених невусних клітин. При цьому на місці рубця з’являється невелике пігментне вогнище. Ці вогнища зазвичай відповідають гістологічній будові первинного невусу без будь-яких ознак малігнізації. У роботі представлений аналіз хірургічних підходів до лікування пігментних невусів шкіри. Із урахуванням досліджень в галузі мікроархітектоніки шкіри обґрунтовані та запропоновані шляхи покращення методу лікування первинної пухлини.

Мета: підвищити ефективність визначення ступеня радикалізму видалення пігментних невусів шкіри в дітей із урахуванням товщини гіподерми в різних анатомічних ділянках організму.

Матеріали та методи дослідження. Робота виконувалась на базі відділення онкогематології Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в період з 2018 по 2020 рр. Клінічний розподіл особливостей хірургічних втручань при пігментних невусах шкіри передбачав аналіз даних медичних карт амбулаторних та стаціонарних хворих (120 документів). Вік пацієнтів обох статей знаходився в межах від 3 до 16 років. Аналізу підлягали пацієнти з локалізацією пігментних новоутворень у різних ділянках кінцівок (68 спостережень) та тулуба (52 дитини).

Результати. Використання запропонованої розрахункової моделі в лікуванні 120 хворих із пігментними невусами за період 2018–2020 рр. дозволило уникнути рецидивного перебігу патології в усіх випадках.

Висновки. Запропонована методика визначення радикалізму видалення пігментних невусів шкіри шляхом математичного обчислення співвідношень площ видалених тканин на рівні шкіри та на рівні апоневрозу з урахуванням товщини гіподерми в різних ділянках тіла дозволяє чітко розраховувати індивідуальні параметри операційної рани.

Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.

 

Посилання

Castagna RD, Stramari JM, Chemello RML. (2017). The recurrent nevus phenomenon. An Bras Dermatol. 92(4): 531-533. https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20176190; PMid:28954104 PMCid:PMC5595602

Damsky WE, Bosenberg M. (2017). Melanocytic nevi and melanoma: unraveling a complex relationship. Oncogene. 36(42): 5771-5792. https://doi.org/10.1038/onc.2017.189; PMid:28604751 PMCid:PMC5930388

Fahradyan A, Wolfswinkel EM, Tsuha M et al. (2019). Cosmetically Challenging Congenital Melanocytic Nevi. Ann Plast Surg. 82(5S Suppl 4): 306-309. https://doi.org/10.1097/SAP.0000000000001766; PMid:30973837

Gantsev ShH, Lipatov ON, Gantsev KSh et al. (2017). Ploskokletochnyiy rak kozhi: vozmozhnosti hirurgicheskogo lecheniya. Effektivnaya farmakoterapiya. 36: 50–53.

Gantsev ShH, Yusupov AS. (2012). Ploskokletochnyiy rak kozhi. Prakticheskaya onkologiya. 13(2): 80–91.

Ghosh A, Ghartimagar D, Thapa S et al. (2018). Benign melanocytic lesions with emphasis on melanocytic nevi - A histomorphological analysis. Journal of Pathology of Nepal. 8: 1384-1388. https://doi.org/10.3126/jpn.v8i2.20891

Grebennikova OP, Prilepo VN. (2009). Onkologiya dlya praktikuyuschih vrachey. M: Avtorskaya Akademiya. 548-563.

Guegan S, Kadlub N, Picard A et al. (2016). Varying proliferative and clonogenic potential in NRAS-mutated congenital melanocytic nevi according to size. Exp Dermatol. 25(10): 789-796. https://doi.org/10.1111/exd.13073; PMid:27193390

Jen M, Murphy M, Grant-Kels JM. (2009). Childhood melanoma. Clin Dermatol. 27(6): 529-536. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2008.09.011; PMid:19880040

Kapustina OG. (2007). Melanotsitarnyie opuholi v structure obrascheniy k dermatologu polikliniki po povodu novoobrazovaniy kozhi. Voen-med zhurn. 1: 70-71.

King R. (2009). Recurrent nevus phenomenon: a clinicopathologic study of 357 cases and histologic comparison with melanoma with regression. Mod Pathol. 22(5): 611-617. https://doi.org/10.1038/modpathol.2009.22; PMid:19270643

Ponomarev IV, Topchiy SB, Pushkareva AE, Andrusenko YuN, Shakina LD. (2020). Lechenie vrozhdennyih melanotsitarnyih nevusov u detey dvuhvolnovyim izlucheniem lazera na parah medi. Vestnik dermatologii i venerologii. 96(3): 43-52. https://doi.org/10.25208/vdv1138

Prudkov MI. (2007). Osnovyi minimalno invazivnoy hirurgii. Ekaterinburg. 64.

Regazzetti C, De Donatis GM, Ghorbel HH et al. (2015). Endothelial Cells Promote Pigmentation through Endothelin Receptor B Activation. J Invest Dermatol. 135(12): 3096-3104. https://doi.org/10.1038/jid.2015.332; PMid:26308584

Sardanа К, Chakravarty P, Goel K. (2014). Optimal management of common acquired melanocytic nevi (moles): current perspectives. Clinical, Cosmetic and Investigational Dermatology. 7: 89-103. https://doi.org/10.2147/CCID.S57782; PMid:24672253 PMCid:PMC3965271

Sommer LL, Barcia SM, Clarke LE, Helm KF. (2011, Jun). Persistent melanocytic nevi: a review and analysis of 205 cases. J Cutan Pathol. 38(6): 503-507. https://doi.org/10.1111/j.1600-0560.2011.01692.x; PMid:21362017

Vissarionov VA, Chervonnaya LV, Ilina EE. (2012). Prodolzhennyiy rost nevusov posle ih udaleniya. Eksperimentalnaya i klinicheskaya dermatokosmetologiya. 4: 1-4.

Volgareva GM, Lebedeva AV. (2016). Melanotsitarnyie novoobrazovaniya kozhi u detey. Rossiyskiy bioterapevticheskiy zhurnal. 15(2): 82-89. https://doi.org/10.17650/1726-9784-2016-15-2-82-89

Urzhumova NG, Makarchuk AI, Makarchuk AA. (2011). Sovremennyie tendentsii v diagnostike patologii kozhi na etape planirovaniya lecheniya i monitoringe ego effektivnosti. Dermatovenerologiya. Kosmetologiya. Seksopatologiya. 1(4): 193–197.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження. Загальна хірургія